Розлучення з кривдником: як новий закон змінює правила гри у Сімейному кодексі
20 листопада 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт, який приніс суттєві зміни в законодавче поле боротьби з домашнім насильством. Одним із ключових аспектів стали поправки до Сімейного кодексу України, які прямо впливають на механізми розірвання шлюбу та заходи щодо примирення подружжя. Ці нововведення — це спроба законодавчо поставити крапку у випадках, коли кривдник намагається скористатися прогалинами права, щоб уникнути відповідальності.
Що змінилося?
Стаття 110: про право на розірвання шлюбу
До змін:
Позов про розірвання шлюбу не міг бути поданий під час вагітності дружини або впродовж одного року після народження дитини, за винятком випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку з ознаками кримінального правопорушення щодо другого з подружжя або дитини.
Після змін:
Законодавець уточнив і розширив це правило. Тепер позов можна подавати також у випадках домашнього насильства, навіть якщо немає ознак кримінального правопорушення. Крім того, перелік постраждалих осіб розширено: тепер під захистом закону опинилися не тільки подружжя та діти, а й інші члени сім’ї.
Ця зміна спрямована на те, щоб жертви домашнього насильства мали законодавчі підстави для захисту навіть у найуразливіші моменти їхнього життя — наприклад, під час вагітності чи після народження дитини. Це, безперечно, сигнал про те, що домашнє насильство перестає бути «сімейною справою», яку можна зам’яти.
Стаття 111: про примирення подружжя
До змін:
Суд мав право вживати заходів для примирення подружжя, якщо це не суперечило моральним засадам суспільства.
Після змін:
Суд більше не може спрямовувати подружжя до примирення, якщо один із них вчинив домашнє насильство. Тепер чітко зафіксовано, що заходи примирення в таких випадках не застосовуються.
Це нововведення робить процес розлучення менш травматичним для жертв насильства, адже раніше кривдник міг зловживати примиренням, щоб затягнути розгляд справи або знову маніпулювати постраждалою стороною.
Заборона медіації у випадках домашнього насильства
Окремо в законі передбачено заборону на застосування медіації у випадках, коли йдеться про домашнє насильство. Примирення чи спроби "все владнати" за допомогою посередника тепер офіційно виключено з інструментів врегулювання таких конфліктів.
Цей крок прямо відповідає вимогам Стамбульської конвенції й покликаний захистити постраждалих від будь-якого тиску чи маніпуляцій з боку кривдника.
Така норма ставить крапку в давніх суперечках про те, чи можна застосовувати медіацію в таких чутливих справах. І хоча критики можуть зауважити, що це обмежує сторони в способах врегулювання спору, законодавці чітко показали: безпека постраждалих важливіша за гнучкість процедур.
Чи достатньо цих змін?
Ці поправки — важливий крок у боротьбі з домашнім насильством, але тільки початок. Тепер важливо, щоб суди дотримувалися цих норм, а постраждалі мали доступ до захисту. Адже втілення цих змін на практиці часто стає складнішим, ніж їхнє ухвалення.